Вольова нічия в Белграді вкотре довела – національна збірна України варта поваги та гідна свого турнірного успіху, а саме – виходу на чемпіонат Європи з першого місця, без поразок, із одними з найкращих показників серед усіх збірних команд континенту за здобутими очками, надійністю оборони, якістю гри.
На наших очах головна команда країни вселила віру й надію в багатомільйонну армію вболівальників, а футбольна громада віддячила збірній України небувалою любов’ю, повагою та глядацьким інтересом. Тепер збірна – не лише головна, а й улюблена команда нашої держави. Найбільш відвідувана, найбільш шанована, згуртована навколо результату, якого так потребувала згорьована війною та засиллям поганих новин Україна.
Шановний Андрію Миколайовичу!
Дозвольте від імені цеху ваших колег – вітчизняних тренерів – привітати вас і ваш штаб із цим видатним досягненням. Ви високо підняли авторитет української школи футболу та задали ту рольову модель, яку мають наслідувати всі вітчизняні клуби. Як казав Кобзар, «і чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь». Ви об’єднали під своїм началом фахівців із різних країн, які повірили в ваш авторитет і прибули в Україну. Але саме ви – головний тренер, і саме вам належать оплески як за здобутий результат, так і за створений вами штаб.
В вас вірять вболівальники, а збірна переживе надзвичайний досвід виступу на незвичайному, ювілейному фінальному турнірі Чемпіонату Європи. Бажаємо нашій збірній плідної підготовки та вдалого виступу, адже це право ви заробили справедливо, яскраво та власними силами!
З повагою,
мс, зту М.П.Павлов,
президент Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу