Свій ювілей відзначає генеральний секретар ВОТФ, головний ініціатор створення нашої організації.

Шановні друзі!

З нагоди пам’ятного дня народження Pаслуженого тренера України, кандидата наук, доцента Анатолія Бузника я б хотів, передовсім, висловити мою повагу цьому скромному, але надзвичайно ерудованому, досвідченому та майстерному фахівцеві. Очолюючи низку вітчизняних команд, серед яких – ФК “Олександрія” (тодішня “Поліграфтехніка”), “Зірка” та запорізький “Металург”, працюючи в складі групи вітчизняних фахівців у Китаї, передаючи свій досвід на чолі юнацьких і студентської збірних України, Анатолій Іванович досягнув позитивних результатів і значного покращення гри очолюваних ним команд.
А.І.Бузник ніколи не ставив під сумнів авторитет тренерської професії, завжди дбав про єдність колективу, торжество спортивних завдань та роботи на перспективу, саме тому серед гравців, у підготовці яких він брав участь, так багато майбутніх збірників, переможців всеукраїнських і міжнародних змагань, футболістів вищої майстерності. Такий тренер, із правильною спортивною мотивацією та бажанням творчої, продуктивної роботи, є уособленням нашої тренерської школи та прикладом для молодих фахівців.
Недарма саме Анатолій Іванович одним із перших задумав створення профспілкового органу для захисту професії тренерів із футболу та належної оцінки їхньої роботи. Професія, яка за суттю своєю є керівною, конкурентною, гостро потребувала такого органу, як Всеукраїнське об’єднання тренерів з футболу, незмінним генеральним секретарем якого він є з часу заснування.
Особисто знаючи А.І.Бузника, бачивши його в роботі та в ставленні до колег, хочу побажати йому таких же порядних керівників-президентів і футболістів-підопічних, як він сам. Тільки поєднання таких людей з великими моральними та професіональними якостями спроможне дати синергію для найкращого результату. Вірю, що саме таким є колектив ФК “Лівий Берег”, де Анатолій Іванович зараз працює, поєднуючи посади головного тренера та спортивного директора.
У день ювілею хочу побажати моєму колезі цікавої, творчої роботи, затишку в родинному житті та гідної відзнаки за його працю. Професія тренера, якій він віддано служить багато років не за вибором долі, а за власним вибором і покликом серця, збагатилася завдяки присутності такого фахівця та порядної людини. Успіхів і здоров’я вам, шановний Анатолію Івановичу! Нових тактичних і педагогічних знахідок у вашій важливій роботі!

З повагою, мс зту М.П.Павлов,
президент Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу